Відзначено15-річчя підписання Карпатської конвенції

Фото Гамора Федіра.22-23 травня 2018 року в Києві, на урочистому засіданні в Кабінеті Міністрів України та на міжнародному семінарі в Національній академії наук України, відзначено 15-річчя підписання рамкової конвенції «Про охорону та сталий розвиток Карпат»
22 травня 2018 року у Клубі Кабінету Міністрів України пройшло урочисте засідання з нагоди 15-річчя підписання Карпатської Конвенції «Карпати – зв’язок для європейської інтеграції та стійкого регіонального розвитку», у якому взяли участь представники посольств країн-учасниць (Чехії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини), органів влади й місцевого самоврядування, наукових установ, міжнародних інституцій та громадських організацій.
На цьому засіданні Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, наголосив, що «Розробка Конвенції відбувалася з ініціативи України. Тільки виконання статей документа на довгі роки так і не стало пріоритетом для Мінприроди. Йдеться і про сталий розвиток Карпат, і збереження лісів, і зокрема, про розвиток сталого туризму. Всі ці речі передбачені протоколами Конвенції».
А в продовження цієї розмови, 23 травня 2018 року, в приміщенні Президії Академії наук України, за участі міжнародних експертів, представників іноземних науково-дослідних організацій, українських органів місцевої влади, наукових установ, заповідників та національних природних парків, пройшов міжнародний семінар «Природоохоронні території – рушій регіонального розвитку гірських територій України».
Серед учасників, були й керівники Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків «Синевир», «Зачарований край» та відповідальні працівники Закарпатської обласної державної адміністрації.
Вступною промовою семінар відкрив заступник Міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко, який особливо наголосив на важливості реалізації вимог Карпатської конвенції та активізації діяльності у цьому контексті Карпатської мережі природоохоронних територій.
Грунтовні аналітичні доповіді на семінарі проголосили: голова Віденського офісу ООН з навколишнього середовища, керівник секретаріату Карпатської конвенції Гаральд Егерер, директор Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди України Віктор Клід, заступник начальника відділу біоресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації Дмитро Томенчук, координатор WWF в Україні Богдан Проць, перший заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва Володимир Коржов, завідуючий відділом Інституту екології Карпат НАН України Олександр Кагало та інші.
Велику зацікавленість викликали також презентації: «Стратегія розвитку гірських схилів для Українських Карпат» (Де Бортолі Ісідоро з італійської науково-дослідної компанії « Eurac»), про стан реалізації німецько-українського проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні» (керівник проекту Міхаель Бромбахер з Німеччини), «Регіональний економічний розвиток: вплив національних парків на прикладі Німеччини»
(Ротман Йоахім з німецького Вюрцбургського університету), «Економічна роль природоохоронних територій у Польщі» (Звіяч-Козіца Томаш з польського Татранського парку народового), «Сталий місцевий розвиток в контексті реформ децентралізації та цілі сталого розвитку» ( Бранд Маркус, Програма розвитку ООН в Україні).
А заступник директора Карпатського біосферного заповідника, професор Федір Гамор, детально зупинився на презентації досвіду 50-річної діяльності Карпатського біосферного заповідника, із збереження природних цінностей та забезпеченні сталого розвитку гірських населених пунктів в зоні його розташування.
Наголошено, що площа Карпатського біосферного заповідника, який розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області, становить зараз 58035,8 гектарів та репрезентує все ландшафтне й біологічне різноманіття всіх висотних поясів Українських Карпат.
До його території, прилягають міста Рахів, Хуст, Виноградів та ще 15 інших населених пунктів, де проживає біля 100 тисяч чоловік
Разом із транзитною зоною, площею 124.3 тисячі гектарів, яка об’єднує його Марамороські, Чорногірські, Свидовецькі та Угольсько-Широколужанські масиви, в Тячівському та Рахівському районах, входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Його букові праліси є найбільшою складовою частиною, серед 12 європейських країн, транснаціонального об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».
Тут знаходяться географічний Центр Європи, гора Говерла, унікальна Долина нарцисів, субальпійська та альпійська зона Карпат, унікальні високогірні озера та збережене традиційне гуцульське полонинське господарство, охороняється понад 600 видів рослин і тварин із Червоної книги України, міжнародних та європейських червоних списків у т.ч. великі популяції карпатського бурого ведмедя, рисі, беркута, родіоли рожевої, рододендрона східно-карпатського (червоної рути), зникаючого легендарного едельвейсу тощо.
Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. Тут працюють численні наукові лабораторії, створена мережа моніторингових ділянок, фенологічних пунктів, гідро- та метеопостів, діє географічна інформаційна система, створена потужна екоосвітня та туристично-рекреаційна інфраструктура (Музей екології гір та історії природокористування Карпат (м.Рахів), Музей нарцису (м.Хуст), еколого-освітні та екотуристичні центри в географічному центрі Європи та «Карпатська форель» (с.Ділове), «Букові праліси – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО» (с. Мала Уголька), «Високогір’я Карпат» (сідловина під Говерлою) тощо).
Біосферний заповідник служить природною лабораторією для багатьох вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних установ. Тут готують дисертації та проходять практику студенти, аспіранти та докторанти із багатьох українських та європейських вищих навчальних закладів.
На базі Карпатського біосферного заповідника видаються Всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал «Зелені Карпати», періодичний науковий збірник «Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та інституту екології Карпат НАН України» й регіональна екологічна газета «Вісник Карпатського біосферного заповідника», випущено у світ сотні монографій, наукових статей та практичних рекомендацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, проведено майже три десятки резонансних міжнародних науково-практичних конференцій, реалізовано багато екологічно та соціально значущих національних та міжнародних проектів.
За час своєї діяльності Карпатський біосферний заповідник став міжнародно визнаною природоохоронною, науково-дослідною установою, вніс ваговий внесок у збереження природних екосистем та сталого розвитку Карпат, створення екологічної мережі та розвитку природно-заповідної справи в Україні.
За природоохоронні успіхи, Карпатський біосферний заповідник, єдиний в Україні, чотири рази нагороджений Радою Європи Європейським дипломом.
Ми нагадали також, що в цьому році, виповнюється двадцять років, як на міжнародній науково-практичній конференції «Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку», яку ми організували, з нагоди 30-річчя створення Карпатського заповідника ( м. Рахів, 1998), в її резолюції записано: «З метою створення міжнародного правового поля в галузі збереження природи та соціально-економічного розвитку країн Карпатського регіону, урядам цих країн розробити і прийняти Карпатську конвенцію сталого розвитку».
А завдяки зусиллям українського уряду, особисто колишнього двічі міністра охорони довкілля України, професора Василя Яковича Шевчука, та його заступника Ярослава Івановича Мовчана, із реалізації цієї ідеї, Польща, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія, на
5-й Пан’європейській конференції Міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи» (травень,2003 р.) у Києві, підписали Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат.
Її, а також Протоколи до неї «Про збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття» (2009 р.), «Про стале управління лісами» (2012 р.) та «Про сталий туризм» (2017 р.), ратифіковано Законами України, які зараз на жаль практично не виконуються.
Тому знову ж таки за нашою пропозицією, в Указі Президента України від 21 листопада 2017 року No 281/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження природно-заповідного фонду», доручено Кабінету Міністрів України, забезпечити реалізацію положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та Протоколів до неї.
Чимале значення, для гірських населених пунктів, які знаходяться в зоні діяльності біосферного заповідника має й реалізація актів Президента та Уряду України із питань збереження української ділянки об’єкту Всесвітньої спадщини букових пралісів та їх благоустрою й сталого розвитку.
Так, до прикладу, завдяки цьому, вдається розв’язуватити надзвичайно важливі соціально-економічні проблеми в цьому регіоні, зокрема відкрито рух пасажирського потягу за маршрутом «Київ-Рахів», розпочато роботи із капітального ремонту та асфальтування автодоріг, що ведуть до Угольсько-Широколужанських пралісів та до інших ділянок Карпатського біосферного заповідника тощо.
В ході семінару, Карпатському біосферному заповіднику, урочисто вручено ключі від легкового автомобіля високої прохідності Renault Duster, який придбано для природоохоронних цілей, за рахунок коштів Проекту «Підтримка природоохоронних територій в Україні».

Фото Гамора Федіра.
Фото Гамора Федіра.
Фото Гамора Федіра.
Фото Гамора Федіра.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=909240705944222&id=100005749037341

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.