Відгук нашого партнера з м. Берегова про кліматологічну конференцію в с. Синяк

     В Синяку на Мукачівщині пройшла триденна конференція з проблем зміни клімату

З 25 по 27 жовтня в реколекційному центрі римо-католицької церкви, що в курортному селі Синяк на Мукачівщині, тривала міжнародна науково-практична конференція в рамках проекту “Альянс релігійних та громадських організацій на захист клімату Східної Європи”. Захід був організовантй Міжрелігійним та громадським природоохоронним форумом Східної Європи (IRCEF, Україна) та Союзом захисту природи та біоррізноманіття (NABU, Німеччина). Про актуальність конференції сперечатися не має сенсу, адже проблеми зміни клімату (як складової більш ширшої проблеми забруднення навколишнього середовища) стають з кожним днем все відчутнішими, та вимагають все масштабніших суспільних зусиль для їхнього вирішення. Відтак, необхідне залучення до природоохоронної діяльності якомога ширшого загалу. Варто погодитися, що дещо дискусійним є словосполучення «захист клімату», який ріже вуха фахівцям – мовляв, хіба можна захищати клімат, адже це, згідно визначення терміну,  «багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях, одна з основних географічних характеристик тієї чи іншої місцевості»? Відтак, навряд чи це можливо – захищати клімат. Інша справа – захист довкілля, в тому числі й від факторів, які впливають на зміни клімату (вирубка лісів, викиди забруднень у повітря, спалювання рослинного і викопного палива тощо). Однак в широкий вжиток визначення «захист (або охорона) клімату» вже давно увійшло, як комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного людського впливу на охорону довкілля загалом, і на кліматичні фактори зокрема.

Головною метою організаторів конференції та реалізаторів проекту є налагодження реальної взаємодії між релігійною та громадянською спільнотою в сфері захисту навколишнього середовища. Бо саме вони разом можуть суттєво вплинути на екологічну свідомість людей. Особливо це стосується церков на пострадянському просторі, які сьогодні тільки долучаються до сучасної екологічної діяльності, при тому, що цей суспільний інститут має, згідно численних соціологічних досліджень, найпотужніший потенціал довіри серед населення. Відтак, конференція підсумувала певний етап діяльності IRCEF. Реалізація низки екологічних та просвітницьких проектів організацій-учасників протягом двох останніх років роботи призвела до усвідомлення необхідності виходу на новий рівень – створення профільних комітетів, насамперед комітету по клімату, який об’єднає експертів, науковців, священників та громадських активістів, зацікавлених у пожвавленні саме цього напрямку діяльності Форуму. На конференції було узгоджено положення Програми Комітету з захисту клімату та робочої групи з числа представників організацій-членів IRCEF, які були делеговані на зустріч до Закарпаття, зокрема з Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії та, звісно, України. Директор  Східно-Азійских програм NABU Борис Тихомиров розповів про просування діяльності IRCEF на рівні державних інституцій Німеччини, насамперед, Міністерства охорони природи, та Європейського Союзу. Учасники зустрічі узгодили текст звернення до депутатки Європарламенту від Партії Зелених Німеччини, Ребеки Гармс,  з пропозиціями підтримки поточних ініціатив IRCEF в форматі системної програми ЄС на рівні країн Східного Партнерства.

Важливою частиною Конференції була експертна робота, обговорення представлених проектів, концепцій, матеріалів. Так, наприклад, Ольга Шевченко, доцентка Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка відзначила вплив екологічних змін як на довкілля, так і на економіку та суспільство загалом. Її колега Алла Круківська розповіла про внесок сучасних економістів, цьогорічних нобелевських лауреатів, в розрахунок шкоди кліматичних змін на світову та регіональну економіки. Фахівцями Білоцерківського Національного Аграрного Університету було презентовано доповідь про низку таких впливів кліматичних змін на вітчизняну економіку.

Богословські погляди різних конфесій на екологічну проблематику також були важливою частиною обговорення, Так наприклад, імам Мухаммед Абдул Карим, представник мусульманської релігійної громади Хмельницької області, розповів про ціннісні засади екологічного світосприйняття в ісламі та ґрунтовно окреслив його ціннісну тотожність в цьому сенсі з християнством та світськими положеннями про відношення до природи. Провідний співробітник Інституту еколого-релігійних студій (одна з основних організацій-засновниць IRCEF, м. Ужгород) Михайло Біланич поділився власним досвідом залучення католицьких приходів до екологічної діяльності, та презентував низку прикладних проектів, що включають в себе створення велопарковок, проведення лекцій в ЗМІ, видавництво дитячої літератури, календарів тощо. Олександр Бокотей, координатор IRCEF, представив для ознайомлення створену базу еколого-релігійних, насамперед, християнсько-екологічних інформаційних ресурсів, які можуть бути використані в просвітницькій роботі як з простими віруючими для донесення до них християнських екологічних цінностей, так і з духовенством, яке також потребує підвищення власної обізнаності в цій тематиці.

Цікавими були доповіді гостей з Молдови, Вірменії та Грузії, з їхнього досвіду розвитку співпраці релігійного та громадського сектору.  Жваву дискусію викликали показані на конференції два документальні фільми про гіпотезу причини масштабних паводків у світі, та практичні дії в запобіганні ним,  в баченні словацького лісівника Штефана Вальо. Наше видання вже розповідало про нього, ще в 2012 року в матеріалі «НЗ» від 27.09.2012 «Аби від води не було біди». Варто нагадати: Штефан Вальо, в минулому інженер-будівельник лісових доріг, а останні 20 років успішний підприємець і власник фірми “Самверь” у Перечині, переконує з усіх доступних йому трибун (аж до трибуни в ООН), що головною причиною паводків у сучасному світі є поширене повсюди явище ущільнення грунту – внаслідок експлуатації важкої техніки на полях та лісових дорогах,  а також повальне захоплення бетонованими водовідводними каналами. Демонструючи свої досліди, пан Вальо доводить, як вода, що потрапляє з осадами, швидко стікає з поверхні щільного грунту, не насичуючи його, натомість змиваючи родючий шар в Світовий Океан. Присутні на Конференції фахівці, зокрема, кліматологи, зійшлися в думці, що гіпотеза та практичні досліди Штефана Вальо мають під собою підґрунтя, але часом опираються на недостатню наукову базу. Відтак, вважати гіпотезу словацького лісівника як єдину причину глобальних кліматичних змін,  не варто, але прислухатися до цілком слушних порад практика (насамперед, щодо необхідності рекультивації лісових доріг, чи зменшення тиску на сільськогосподарські грунти) – необхідно.

Результатом діяльності триденної конференції в Синяку стало створення Комітету по захисту клімату в складі IRCEF, з прийняттям Програми, основними складовими котрої стали таки напрями, як інформування населення країн  Східної Європи про нагальні проблеми охорони клімату, пошук нових принципів, підходів та інструментів щодо кліматоохоронних зусиль, сприяння міжрелігійному співробітництву, формування багатостороннього співробітництва між релігійними,  екологічними, науковими та освітніми організаціями, впровадження спільних розробок в екологічному русі Східної Європи з залученням провідного,  зокрема німецького досвіду.

 

Олег Супруненко, за матеріалами IRCEF

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.