ТРАДИЦІЙНІ ТА РІДКІСНІ МОЛИТВИ

«…увесь створений Богом світ продовжує залишатись носієм дихання життя, причастником Святого Духа, бо «все, що дихає, нехай хвалить Господа» (Пс. 148, 1-13; 150, 6)

Уривок із концепції
клубу «Пілігрим»

 

Вступні молитви

Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (Тричі).

 

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

 

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе дібр і життя Подателю, прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

 

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові , і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі).

 

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

 

Молитва св. Василія Великого
за Створіння

О Боже, розшири в нас почуття дружності з усіма живими істотами, з нашими меншими братами, яким Ти дав цю землю, як спільний з нами дім. Хай усвідомимо, що вони живуть не для нас тільки, але й для самих себе і для Тебе, що вони насолоджуються радістю життя так, як і ми, і служать Тобі на своєму місці краще, ніж ми на своєму.

 

Молитва, запропонована у рекомендаціях Папської ради з міжрелігійного діалогу з нагоди четвертого дня всесвітнього Тижня молитов за єдність християн, який проходив з 18 по 25 січня 2009 року під гаслом: «Щоб вони в Твоїй руці були одне» (Єз. 37, 17).

«Боже, Ти наш Творець, Твоїм Словом був створений світ, і все було добре. Але сьогодні ми вносимо в наше довкілля смерть та руйнування. Визволи нас від нашої захланності і допоможи нам турботливо ставитись до всіх створінь. Ми довгий час разом, заради збереження Створіння. Амінь».

Молитва-сповідання, написана як голос Північно-Американських сестер до своїх бап-тистських сестер на інших континентах

Ми, ваші баптистські сестри в північній Америці, визнаємо, що ми занадто часто ставилися до землі так, ніби вона належала нам, а не Богу.

Ми бездумно споживали земні ресурси замість того, щоб зберігати їх для майбутніх поколінь.

Ми розтрачували воду, продукти й енергію.

Ми забруднили ґрунт, море й повітря.

Ми з надлишком зігрівали наші будинки взимку й прохолоджували їх улітку.

Ми, не замислюючись, сідали за кермо, коли нам варто було б взутись для ходьби.

Ми живемо у будинках більших, ніж нам потрібно, їмо більше, ніж нам треба і їздимо у машинах більших, ніж нам необхідно.

Ми побудували міста на родючих ґрунтах, засипали сміттям поля й перетворили ліси в туалетний папір.

Ми подаємо поганий приклад нашим дітям і цілому світу своєю екстравагантністю й безвідповідальним способом життя.

Ми поставили турботу про себе й наші зручності вище турботи про інших і про їхні зручності.

МИ ТАКОЖ ВИЗНАЄМО, що ми занадто часто ставилися до жителів нашої планети так, наче б вони належали нам, а не Богу.

Ми експлуатували їх як джерело дешевої робочої сили.

Ми купували одяг і взуття за дешевими цінами, навіть коли знали, що вони були зроблені робітниками, що одержують мізерну оплату й працюють у небезпечних умовах.

Ми насолоджувалися кавою, шоколадом і фруктами, привезеними з різних країн, навіть якщо ми знали, що самі фермери не можуть собі дозволити їсти те, що вони вирощують.

Ми занадто часто закривали очі й серця стосовно наших сестер, що страждають від бідності й голоду, катастроф і війн, економічної й сексуальної експлуатації, несправедливості й переслідувань.

Навіть у наших церквах ми марнували гроші на самих себе, у той час як місії, що працюють серед людей поза церквою, змушені благати нас про допомогу.

Ми смиренно визнаємо, що ми згрішили проти вас, наші сестри.

Ми згрішили проти СТВОРІННЯ.

Ми згрішили проти ТВОРЦЯ.

МИ КАЄМОСЯ ПЕРЕД БОГОМ і просимо вашого прощення.

 

 

Гімнографія на Сиропусну неділю

Творець мій і Господь, узявши земний порох, оживив мене життєдайним подихом і вшанував як начальника всього видимого на землі та співжителя ангелів. Але підступний сатана, послуживши змієм як орудником, обманув їжею, відлучив від Божої слави і віддав смерті в глибинах землі. Ти ж, як Владика добросердий, знову призови мене.

Боготканну одежу скинули ми, окаянні, за намовою ворога, переступивши, Господи, Твоє божественне веління; у смоковне листя та в шкіряну одежу ми зодяглися; нас засуджено в поті гіркий хліб добувати, а землю проклято, щоб нам родила будяки й тернину. Але ти, воплотившись останніми днями з Діви, призови нас і знову введи в рай.

Сидить Адам навпроти раю ридаючи й оплакує свою наготу: Горе мені, обманеному й окраденому та й обезславленому лукавою спокусою! Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним! О раю, вже не скуштую твоєї насолоди, вже не побачу Господа Бога мого і Творця! Піду бо в землю, з якої взятий! Щедрий і милостивий, благаю тебе: Помилуй мене упалого.

Вигнаний Адам з раю заради їжі, сидить навпроти нього і плаче; стогне покаянним голосом та промовляє; Горе мені! Що ж це я окаянний втратив? Одну лише не зберіг Господню заповідь і втратив усі блага! Раю святий, насаджений задля мене, зачинений же заради Єви! Моли Творця твого, що й мене створив, щоб і мені милуватися твоїм квіттям. Тому й каже Спас до нього: ‘‘Не бажаю погибелі мого створіння, але хочу, щоб воно спаслося і прийшло до пізнання правди; нікого ж бо, хто приходить до мене, не відганяю’’.

Екологічна молитва

O Боже, ми дякуємо Тобі за всесвіт – наш великий будинок – за його неосяжність та багатства і за розмаїтість життя, що буяє в ньому і частиною якого ми є. Ми восхваляємо Тебе за небосхил і благословенні вітри, за плинучі хмари й сузір’я у вишині. Ми хвалимо Тебе за солоні моря і за прісні водойми, за віковічні гори, за дерева й за трави під нашими ногами. Ми дякуємо Тобі за наші почуття, якими ми можемо бачити пишність ранку й чути радісні пісні про любов і відчувати запахи весняної пори.

Благаємо Тебе, подай нам серце широко відкрите для всієї цієї радості та краси і збережи наші душі від надмірного занурення в турботи або настільки затемнені через пристрасть, в якій ми є байдужі й сліпі, коли навіть колючка на кущі обабіч дороги наповнена Славою Божою!

 

Уолтер Раушенбуш

 

 

Молитва за екологічне перетворення

Бог сонця і місяця, гір, пустель і рівнин,

Бог могутніх океанів, рік, озер і потоків,

Бог всіх створінь, які живуть у морях і літають в повітрі, кожної живої істоти, яка росте та рухається на цій священній Землі.

Ми сформовані Христом у Твій народ, покликаний, щоб принести мир в Твій пречудовий світ.

Як Тіло Христа, ми – посланці екологічного покликання.

Нам доручено турбуватися про цю Землю, яку Ти створив.

Допоможи нам любити і поважати її, відновлювати те, що ми пошкодили, піклуватися про те, що Ти створив добрим і святим.

Дай нам мудрість і натхнення змінювати наш розум, наші серця і наші шляхи.

Дозволь нам бути тими гірчичними зернами у нашому світі, які несуть в собі екологічне перетворення, що ростуть і поширюються у всі сторони Землі заради нашої користі тепер і для всіх прийдешніх поколінь.

Ми благаємо про це через нашого Господа Ісуса Христа. Aмінь.

 

 

CATHOLIC EARTHCARE LAUNCH

– BRISBANE 2002

(пер. з англійської – Наталія Гумен-Біланич,
Михайло Біланич)

 

 

Молитва до Творця

Боже, мудрий Творче, ми переповнені подиву та благоговіння, споглядаємо все, що Ти створив: гори, річки, озера, моря, широкі та глибоководні, рослини, квіти та тварини, і як корону всього створеного – нас людей, яким Ти довірив Землю для повного любові піклування. Боже, всеблагий Творче, дозволь нам мовчки споглядати і вчитись розуміти чудеса природи. Даруй нам почуття релігійного пошанування, щоб ми з любов’ю доглядали все твоє створіння, І огортали його бережливою турботою, щоб таким чином ставало видимим Твоє Царство.

Амінь.

 

(«Божий дивосвіт» –
№ 12 – березень, 2009)

Моя молитва…

Ти, Господи, створив небо,

Землю, ліси, трави,

Звірів, птахів та риб …

Створив і мене – людину…

Дав єси мені свою подобу,

Обдарував розумом і свободою,

Щоб я управляла світом,

Згідно з творчим твоїм планом.

Навчи мене, Боже,

Жити в мирі з природою,

Навчи розуміти її,

Як найдорожчу мені людину,

Щоби любити її, і не кривдити;

Навчи втішатися паростками

Твого доброго насіння,

Які Ти виростив з любові до мене,

Навчи мене любити

І так доглядати та берегти

Твоє Створіння,

Як це робиш Ти, Господи!

 

(«Божий дивосвіт»
 3. – травень, 2008)

Прохання заступництва

Відкриймось, щоб знайти Бога у всьому Створінні: о Боже, покажи нам Свою досконалість.

Ми можемо бачити те, що Ти показав у Силі і захисті гір, ми хвалимо Тебе і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав у сонці, яке сходить в надії, перебуває в гарячому полудні і заходить «для відпочинку». Ми благословимо Тебе і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав у життєдайному дощі і величній веселці, ми надіємось на Тебе і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав в хвилях, які накочуються, та бурхливих океанах, ми прославляємо Тебе і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав у місяці, який сходить, і заповненому зорями нічному небі, ми довіряємо Тобі і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав у зародках, які розвиваються, і яскравих кольорах тропічного лісу, ми дякуємо Тобі і промовляємо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

Ми можемо бачити те, що Ти показав в численних кольорах рифів, в їх прекрасних життєвих формах і різноманітних морських пейзажах, ми радіємо Тобі і кажемо: покажи нам Свою досконалість, о Боже.

 

CAIRNS-TOWNSVILLE A.P.R.E. CONFERENCE – JUNE 2004

(пер. з англійської – Наталія Гумен-Біланич, Михайло Біланич)

 

 

 

Молитва-благословення з чину «Благословення тварин»

(за требником Римо-католицької Церкви)

Священик: Помолимось.

Простягає руки вгору і після короткого мовчання голосить молитву-благословення:

Священик: Боже, Ти все створив по премудрості Своїй! Тобі було завгодно створити людину на Свій образ, благословити її і дати їй панування над всіма тваринами.

Зроби, щоб ці тварини служили нам у різних повсякденних потребах і щоб ми, підтримувані Твоєю благодатною допомогою в цьому житті, зі ще більшою надією прагнули життя вічного.

Через Христа, Господа нашого!

Всі відповідають: Амінь.

 

 

 

Молитва православних
ченців Карпаторуських
(переклад із церковнослов’янської)

Господи Боже, Вседержителю, Творче Неба і землі, видимого всього і невидимого! Призри з Небес на вінець Твого творіння людину, що покликана була подвигом віри і любови співпрацювати з Христом Господом в Його Церкві, але часто цього не робила, а марнувала час розвагами та негідною поведінкою.

Благослови нас, дітей Твоїх усвідомити нашу відповідальність перед Тобою, Господи за стан створеного за для нас світу і за стан дому нашої душі – яким є наше тіло – вінець творіння.

Ти відновив підупалу, через гріх Адама і Єви, природу нашу своїм стражданням, смертю, Воскресінням і Вознесінням тіла на Небо.

Благослови й нас співнести з Тобою Хрест збереження, Тобою створеного світу, і збереження середовища нашого життя, щоб ще повніше славити Тебе, Творця і Господа нашого до кінця віків, і за свої духовні труди і подвиги наслідувати Царство Боже.

Амінь.

ПСАЛМИ

 

«Господня земля і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив» (Пс. 23, 1-2).

Псалом 19 (18)

  1. Провідникові хору. Псалом. Давида.
  2. Небеса оповідають славу Божу і діло рук його проголошує тверді небесна.
  3. День дневі передає слово, ніч ночі об’являє вістку.
  4. То не слова, не мова, яких би голосу не було чути:
  5. по всій землі залунав їх звук, ті край світу – їхні слова. На них він розіп’яв намет для сонця,
  6. і воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає.
  7. Від краю неба його вихід, і кругобіг його – до другого краю. І ніщо не сховається від його жару.
  8. Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих.
  9. Господні заповіді – праві: вони радують серце. Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі.
  10. Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. Суди Господні правда: всі вони – справедливі;
  11. дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої.
  12. А й твого слугу вони навчили; в їх зберіганні – велика нагорода.
  13. А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене!
  14. І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді і буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого.
  15. Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!

 

 

Псалом 65 (64)

  1. Провідникові хору. Псалом. Давида.

Пісня.

  1. Тобі належить хвала, Боже, на Сіоні, і будуть виконані Тобі обіти.
  2. До тебе, що вислуховуєш молитву, кожний смертний прийде через гріхи.
  3. На нас тяжіють провини наші, Ти їх прощаєш.
  4. Блажен, кого Ти вибереш і приймеш; він буде жити у Твоїх дворищах. Коли б то ми наситились добром дому Твого, святощами храму Твого!
  5. Предивно, ласкаво нас вислуховуєш, Спасителю наш, Боже, надіє усіх кінців землі і моря далекого.
  6. Ти, що Твоєю силою утвердив єси гори, потугою підперезавшись.
  7. Ти, що приборкуєш ревіння моря, рев його бурунів і народів галас.
  8. Перед Твоїми чудесами ті, що живуть на краях землі, наповнюються страхом; сповняєш радістю країни Сходу й Заходу.
  9. Відвідуєш землю і її зрошуєш; збагачуєш її понад міру. Божий потік води повен, Ти їм хліб готуєш. Отак її зготовляєш.
  10. Ти борозни її зрошуєш, рівняєш її скиби, зм’якшуєш її рясними дощами, благословиш її зело.
  11. Ти увінчав рік Твоєю добротою, сліди Твої точать сить.
  12. І пасовиська у пустині зрошені водою, і оперізуються радістю пагорби.
  13. Луки вкривають отари, долини поростають збіжжям; усе весело вигукує й співає.

 

 

Псалом 104 (103)

  1. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою.
  2. Ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп’яв, неначе намет, небо.
  3. Ти збудував Твої горниці в водах. Із хмар собі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
  4. Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне – слугами своїми.
  5. Ти заснував землю на її підвалинах – не захитається по віки вічні.
  6. Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
  7. Перед погрозою Твоєю вони втікали, перед голосом грому Твого тремтіли.
  8. Звелися гори, зійшли долини до місця, що Ти їм призначив.
  9. Поставив їм межу, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
  10. Джерела посилаєш у ріки, які течуть поміж горами.
  11. Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
  12. Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос.
  13. Ти напуваєш гори з Твоїх горниць, земля насичується плодом діл Твоїх.
  14. Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
  15. вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
  16. Насичуються дерева Господні, кедри ліванські, що посадив їх.
  17. На них гніздяться птиці; бусли – на кипарисах їхнє житло.
  18. Високі гори для кіз диких, скелі – для борсуків притулок.
  19. Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
  20. Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
  21. Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
  22. Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.

2З. Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.

  1. Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе Ти створив – повна земля твоїх створінь.
  2. Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
  3. Там кораблі пропливають, є і Левіатан, котрого Ти створив, щоб ним бавитися.
  4. Усі вони від Тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
  5. Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом.
  6. Вони бентежаться, коли ховаєш вид Твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
  7. Зішлеш Твій Дух – вони оживають, і Ти відновлюєш лице землі.
  8. Нехай слава Господня буде повіки, нехай Господь радіє творіннями своїми;
  9. Спогляне Він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір – вони димують.
  10. Я буду Господеві співати, поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
  11. Хай буде приємна йому моя пісня, у Господі я веселитимусь.
  12. Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

 

Псалом 148

  1. Алілуя. Хваліте Господа з неба, хваліте Його во вишніх!
  2. Хваліте Його, всі ангели Його, хваліте Його, всі воїнства небесні!
  3. Хваліте Його ви, сонце й місяцю, хваліте Його, всі ясні зорі!
  4. Хваліте Його ви, небеса небес і води, що над небесами,
  5. Нехай ім’я Господнє хвалять! Бо Він повелів – і створились.
  6. Поставив їх на віки вічні і дав закон, що не перейде.
  7. Хваліте Господа з землі, кити і всі морські безодні!
  8. Вогонь і град, сніг і туман, і буйний вітер, який виконує Його слово.
  9. Гори й усі пагорби, садовина й усі кедри.
  10. Звір дикий і скот усілякий, гад і птах крилатий.
  11. Царі землі й усі народи, князі й усі земні судді.
  12. Хлопці, а й дівчата, старі разом з юнацтвом.
  13. Нехай ім’я Господнє хвалять – високе бо ім’я Його єдине. Велич Його понад землю й небо:
  14. Він підняв ріг народу свого. Хвала усім Його святим, синам Ізраїля, народові, що Йому близький. Алілуя.

 

 

«БАЧИТИ БОГА В ПРИРОДІ»

(Йов. 38)

  1. Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
  2. «Хто то такий затемнює мої задуми нерозважливими словами?
  3. Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі, бо я питатиму тебе – спробуй мене навчати!
  4. Де був єси, як я закладав землю? Скажи, як маєш розум.
  5. Хто визначив їй міру, – може, знаєш? Або хто простягнув лінію над нею?
  6. На чім підвалини її оперто? Або хто поклав її наріжний камінь?
  7. під радісні співи ранніх зір, під оклики веселі всіх синів Божих?
  8. Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
  9. Коли я зробив для нього одіж-хмару і пелену для нього – густу мряку?
  10. Границю я йому призначив, поклав засуви й ворота
  11. й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!
  12. Чи на віку твоєму ти повелів коли-небудь ранкові, І вказав зорі належне місце,
  13. щоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї?
  14. Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, І стає барвистою, немов одежа.
  15. І в грішників відібрано їхнє світло, і ломиться піднесена рука.
  16. Чи ти зійшов колись до джерел моря? Походжав дном безодні?
  17. Чи відкрилися тобі ворота смерти? Чи бачив єси брами смертельної тіні?
  18. Чи обійняв оком світ широкий? Скажи, коли усе те знаєш!
  19. Де та дорога – до світла оселі, і темрява, – де її місце,
  20. щоб привести їх до їхнього житла, направити їх до їхнього дому?
  21. Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, і число днів твоїх велике.
  22. Доходив ти колись до сховищ снігу? Чи, може, бачив склади граду,
  23. що я тримаю на час-пору смутку, на день війни та битви?
  24. Де та дорога, що нею світло ділиться і шириться по землі східній вітер?
  25. Хто зливі канали риє, дорогу гуркотові грому,
  26. щоб дощ послати на безлюдну землю, пустиню, де нема нікого?
  27. Щоб напоїти пустизну та пустелю І щоб виростити в степу тирсу?
  28. Чи має дощ батька? Хто родить роси краплі?
  29. З чийого лона лід виходить? І іній з небес, – хто його породжує?
  30. Мов камінь, тверднуть води, І обличчя безодні замерзає.
  31. Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? Чи Косаря мотуззя розв’язати?
  32. Чи вивести у свій час ранню зорю, Віз із його дітьми повести?
  33. Чи знаєш ти небес закони? Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
  34. Можеш зняти голос твій до хмари, щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
  35. Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли й тобі сказали: Ось ми!
  36. Хто вклав в ібіса мудрість? Хто півневі дав розум?
  37. Хто мудро може зчислити хмари і бурдюки небесні вихиляти?
  38. Як пил стає болотом, і як грудки злипаються докупи?
  39. Невже то ти полюєш для левиці здобич і голод левенят заспокоюєш,
  40. коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, у гущавині засівши?
  41. Хто воронові харч готує, як його діти пищать до Бога, блукаючи без поживи?

 

ПІСНЯ ТРЬОХ ЮНАКІВ

(Дан. 3,51-90)

  1. Тоді ті троє, немов одними устами, взяли хвалити, славити й благословляти в печі Бога, промовляючи:
  2. «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і достохвальний, і вельми возносимий повіки; благословенне ім’я Твоє святе й славне, і вельми достохвальне й возносиме повіки.
  3. Благословен єси у Твоїм святім, славнім храмі і вельми хвальний, і вельми славний повіки.
  4. Благословен єси на престолі царства Твого і вельми воспіваний, і вельми возносимий повіки.
  5. Благословен єси, що взираєш на безодні і возсідаєш на херувимах.
  6. Благословен єси на небесні тверді і хвальний, і прославлений повіки.
  7. Благословіте Господа, усі діла Господні! Хваліте й возносіте Його повіки.
  8. Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й возносіте Його повіки.
  9. Благословіте, небеса, Господа! Хваліте й возносіте Його повіки.
  10. Благословіте Господа, усі наднебесні води! Хваліте й возносіте Його повіки.
  11. Благословіте Господа, всі сили! Хваліте й возносіте Його повіки.
  12. Благословіте Господа, сонце і місяцю! Хваліте й возносіте Його повіки.
  13. Благословіте Господа, звізди небесні! Хваліте й возносіте Його повіки.
  14. Благословіте Господа, дощі й роси! Хваліте й возносіте Його повіки.
  15. Благословіте Господа, всі вітри! Хваліте й возносіте Його повіки.
  16. Благословіте Господа, вогонь і спеко! Хваліте й возносіте Його повіки.
  17. Благословіте Господа, холоде і гарячизно! Хваліте й возносіте Його повіки.
  18. Благословіте Господа, роси й інею! Хваліте й возносіте Його повіки.
  19. Благословіте Господа, криго й холоднечо! Хваліте й возносіте Його повіки.
  20. Благословіте Господа, льоди і сніги! Хваліте й возносіте Його повіки.
  21. Благословіте Господа, дні й ночі! Хваліте й возносіте Його повіки.
  22. Благословіте Господа, світло і пітьма! Хваліте й возносіте Його повіки.
  23. Благословіте Господа, блискавки й хмари! Хваліте й возносіте Його повіки.
  24. Нехай земля благословить Господа! Хай хвалить і благословить Його повіки.
  25. Благословіте Господа, пагорби й гори! Хваліте й возносіте Його повіки.
  26. Благослови Господа, все, що на землі виростає! Хвали й возноси Його повіки.
  27. Благословіте Господа, джерела! Хваліте й возносіте Його повіки.
  28. Благословіте Господа, моря й ріки! Хваліте й возносіте Його повіки.
  29. Благословіте Господа, морські потвори й усе, що кишить у водах! Хваліте й возносіте Його повіки.
  30. Благословіте Господа, усі небесні птиці! Хваліте й возносіте Його повіки.
  31. Благословіте Господа, всі дикі звірі й худобо! Хваліте й возносіте Його повіки.
  32. Благословіте Господа, сини людськії! Хваліте й возносіте Його повіки.
  33. Благословіте Господа, ізраїльтяни! Хваліте й возносіте Його повіки.
  34. Благословіте Господа, священики Господні! Хваліте й возносіте Його повіки.
  35. Благословіте Господа, слуги Господні! Хваліте й возносіте Його повіки.
  36. Благословіте Господа, духи й душі справедливих! Хваліте й возносіте його повіки.
  37. Благословіте Господа, святі й смиренні серцем! Хваліте й возносіте його повіки.
  38. Благословіте Господа, Ананія, Азарія, Мисаїл! Хваліте й возносіте його повіки, бо він нас визволив із Шеолу і вирятував з руки смерти, і спас нас із нутра розпаленої печі, і з-посеред вогню врятував нас.
  39. Хваліте Господа, бо добрий, бо повіки Його милосердя.
  40. Благословіте Господа, Бога богів, ви всі богопоклонники! Хваліте Його й возносіте, бо повіки його милосердя.

 

ПОДЯЧНИЙ АКАФІСТ
«СЛАВА БОГУ ЗА ВСЕ»

КОНДАК 1

Нетлінний Царю віків, Ти тримаєш в правиці Своїй всі шляхи життя людського силою рятівного промислу Твого. Дякуємо Тобі за всі відомі і втаємничені благодіяння Твої, за земне життя і за небесні радощі Царства Твого майбутнього. Простеляй Твої милості і надалі нам, волаючим:

Слава Тобі, Боже, навіки!

 

 

 

ІКОС 1

Слабкою, безпорадною дитиною народився я на цей світ, але Твій Ангел простягнув свої світлі крила, охороняючи мою колиску. З тих пір любов Твоя сяє на всіх шляхах моїх, дивно скеровуючи мене до світла вічності. Славлю щедрі дари Твого Промислу, які Ти явив мені з першого дня і донині. Дякую і волаю зі всіма, що пізнали Тебе:

Слава Тобі, що закликаєш мене до життя;

Слава Тобі, що явив мені красу всесвіту;

Слава Тобі, що розкрив переді мною небо і землю як вічну книгу мудрості;

Слава Твоїй вічності серед світу тимчасового;

Слава Тобі за таємні і явні милості Твої;

Слава Тобі за кожен подих грудей моїй;

Слава Тобі за кожен крок життя, за кожну мить радості;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 2

Господи, як добре гостювати у Тебе: запашний вітер, гори, простягнуті в небо, води, як безмежні дзеркала, що відображають золото променів і легкість хмар. Вся природа таємничо перешіптується, вся повна ласки; і птахи, і звірі носять відбиток Твоєї Любові. Благословенна мати-земля з її швидкоплинною красою, що пробуджує тугу за вічною батьківщиною, де в нетлінній красі звучить:

Алілуя!

ІКОС 2

Ти ввів мене в це життя, як в чаруючий рай. Ми побачили небо, як глибоку синю чашу, в блакиті якої дзвенять птахи, ми почули втихомирюючий шум лісу і солодкозвучну музику вод, ми їли запашні і солодкі плоди і пахучий мед. Добре у Тебе на землі, радісно у Тебе в гостях:

Слава Тобі за свято життя;

Слава Тобі за пахощі конвалій і троянд;

Слава Тобі за солодку різноманітність ягід і плодів;

Слава Тобі за діамантове сяйво ранішньої роси;

Слава Тобі за усмішку світлого пробудження;

Слава Тобі за земне життя – передвісника небесного життя;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 3

Силою Духа Святого запашна кожна квітка, тихе віяння аромату, ніжність забарвлення, краса великого в малому. Хвала і честь Животворящому Богові, що простягає луги, як квітучий килим, вінчає поля золотом колосків і блакиттю волошок, а душі – радістю споглядання. Веселіться і співайте Йому:

Алілуя!

ІКОС 3

Який Ти прекрасний в торжестві весни! Коли «воскресає» всіляке творіння і на тисячі ладів радісно взиває до Тебе:

Ти – джерело життя, Ти – переможець смерті.

При світлі місяця і пісні солов’я стоять долини і ліси в своїх білосніжних вінчальних нарядах. Вся земля – наречена Твоя, вона чекає Нетлінного Жениха. Якщо Ти траву так одягаєш, то як же нас преобразиш в майбутньому віці Воскресіння. Як просвітляться наші тіла, як засяють душі!

Слава Тобі, що вивів з темноти землі різноманітні фарби, смак і аромат;

Слава Тобі за привітність і ласку всієї природи;

Слава Тобі за те, що Ти оточив нас тисячами Твоїх створінь;

Слава Тобі за глибину Твого Розуму, відбиток Якого є у всьому світі;

Слава Тобі, благоговійно цілую сліди Твоєї незримої стопи;

Слава Тобі, що запалив попереду яскраве світло Вічного Життя;

Слава Тобі за надію безсмертної, ідеальної, нетлінної краси;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 4

Як же Ти потішаєш тих, що думають про Тебе, яким життєдайним є святе Слово Твоє, м’якше за єлей і солодше за сотню бесід із Тобою! Окриляє і живить молитва до Тебе. Яким трепетом тоді наповнюється серце і якою величавою й розумною стає тоді природа і все життя! Де немає Тебе – там порожнеча. Де Ти – там багатство душі, там живим потоком виливається пісня:

Алілуя!

ІКОС 4

Коли землю огортає захід сонця, коли запановує спокій вічного сну і тиша згасаючого дня, я бачу Твоє житло під образом сяючих палат і хмарних сіней зорі. Вогонь і пурпур, золото і блакить пророчо говорять про невимовну красу Твоїх селищ, урочисто зовуть: Підемо до Отця!

Слава Тобі в тиху годину вечора;

Слава Тобі, що розлив у світі великий спокій;

Слава Тобі за прощальний промінь сонця, що заходить;

Слава Тобі за відпочинок благодатного сну;

Слава Тобі за Твою доброту в мороці, коли далекий весь світ;

Слава Тобі за розчулені молитви зворушеної душі;

Слава Тобі за обіцяне пробудження до радості вічного безвечірнього дня;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 5

Не страшні бурі життєві тому, у кого в серці сяє світильник Твого вогню. Навколо негода і тьма, жах і завивання вітру, а в душі у нього тиша і світло. Там Христос! І серце співає:

Алілуя!

ІКОС 5

Я бачу небо Твоє, сяюче зірками. О, який Ти багатий, скільки у Тебе світла! Променями далеких світил дивиться на мене вічність. Я такий малий і нікчемний, але зі мною Господь, Його любляча правиця усюди вберігає мене:

Слава Тобі за безперестанні турботи про мене;

Слава Тобі за передбачені зустрічі з людьми;

Слава Тобі за любов рідних, за відданість друзів;

Слава Тобі за лагідність тварин, які служать мені;

Слава Тобі за світлі хвилини мого життя;

Слава Тобі за ясні радощі серця;

Слава Тобі за щастя жити, рухатися і споглядати;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 6

Який Ти великий і близький в могутньому русі грози, якою видимою є Твоя могутня рука у вигинах сліпучих блискавок, дивна велич Твоя. Голос Господній над полями і в шумі лісів, голос Господній в різдві громів і дощів, голос Господній над водами багатьма. Хвала Тобі в гуркоті вогнедишних гір. Ти стрясаєш землю, як одяг. Ти здіймаєш до неба хвилі морські. Хвала Тому, Хто упокорює людську гординю, викликає крик покаяння:

Алілуя!

ІКОС 6

Як блискавка, коли освітить межі бенкету і після неї жалюгідними здаються вогні світильників, так і Ти раптово заблищав в душі моїй під час найсильніших радощів життя. І після блискавичного Світла Твого безбарвними, темними, примарними здавалися ті радощі. Душа прагнула Тебе:

Слава Тобі, край і межа високої людської мрії;

Слава Тобі за наше невтомне жадання спілкуватися з Богом;

Слава Тобі, що вдихнув у нас незадоволеність земним;

Слава Тобі, що огорнув нас якнайтоншими променями Твоїми;

Слава Тобі, що знищив владу духів тьми, прирік на знищення всяке зло;

Слава Тобі за одкровення Твої, за щастя відчувати Тебе і жити з Тобою;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 7

У чудовому поєднанні звуків чується заклик Твій. Ти відкриваєш нам переддень прийдешнього раю і мелодійність співу в гармонійних тонах, у висоті музичних фарб, у блиску художньої творчості. Все істинно прекрасне могутнім закликом відносить душу до Тебе, примушує захоплено співати:

Алілуя!

ІКОС 7

Натхненням Святого Духа Ти осяюєш думку художників, поетів, геніїв науки. Силою Надсвідомості вони пророчо осягають закони Твої, розкриваючи нам безодню творчої премудрості Твоєї. Їх справи мимоволі говорять про Тебе. О, який Ти великий у своїх створіннях! О, який Ти великий в людині!

Слава Тобі, що явив незбагненну силу в законах всесвіту;

Слава Тобі, вся природа повна законів Твого буття;

Слава Тобі за все відкрите нам із доброти Твоєї;

Слава Тобі за те, що Ти приховав із мудрості Твоєї;

Слава Тобі за геніальність людського розуму;

Слава Тобі за животворящу силу праці;

Слава Тобі за вогненні язики натхнення;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 8

Як близько Ти в дні хвороби. Ти Сам відвідуєш хворих. Ти Сам схиляєшся біля страждального ліжка, і серце розмовляє з Тобою. Ти миром осяваєш душу під час тяжких скорбот і страждань, Ти посилаєш неждану допомогу. Ти утішаєш, Ти – Любов, що випробовує і рятує. Тобі співаємо пісню:

Алілуя!

ІКОС 8

Коли я в дитинстві перший раз свідомо призвав Тебе, Ти виконав моє прохання в молитві, і душу осяяв благоговійний спокій. Тоді я зрозумів, що Ти – благий і блаженні ті, що прибігають до Тебе. Я почав закликати Тебе знову і знову, і нині закликаю:

Слава Тобі, виконуючому в благих бажання мої;

Слава Тобі, постійно бадьорому наді мною день і ніч;

Слава Тобі, що лікуєш скорботи і втрати цілющим перебігом часу;

Слава Тобі, з Тобою немає безнадійних втрат, Ти даруєш всім вічне життя;

Слава Тобі, Ти обдарував безсмертям все добре і високе, Ти обіцяв бажану зустріч із померлими;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 9

Чому вся природа таємничо посміхається в дні свят? Чому тоді в серці розливається чудова легкість, незрівнянна ні з чим земним, і саме повітря вівтаря і храму стає світлоносним?! Це віяння благодаті Твоєї, це відблиск Таворського світла; тоді небо і земля хвалебно співають:

Алілуя!

ІКОС 9

Коли Ти надихав мене служити ближнім, а душу осяював смиренням, то один із незліченних променів Твоїх падав на моє серце і воно ставало світлоносним, як залізо у вогні. Я бачив Твій таємничий, невловимий лик:

Слава Тобі, що перетворив наше життя справами добра;

Слава Тобі, що відобразив невимовну солодкість у кожній заповіді Твоїй;

Слава Тобі, що явно перебуваєш там, де духмяніє милосердя;

Слава Тобі, що посилаєш нам невдачі і скорботу, щоб ми були чуйні до страждань інших;

Слава Тобі, що поклав велику нагороду в самоцінності добра;

Слава Тобі, що приймаєш високі пориви;

Слава Тобі, що прославив Любов над усім земним і небесним;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 10

Розбите в порох не можна відновити, але Ти відновлюєш тих, у кого зітліла совість, повертаєш колишню красу душам, що безнадійно втратили її. З Тобою немає невиправного.

Ти весь – Любов. Ти – Творець і Відновник. Тебе хвалимо піснею:

Алілуя!

ІКОС 10

Боже мій, знаючий відпадіння гордого ангела Денниці. Врятуй мене силою благодаті, не дай мені засумніватися в Тобі. Загостри слух мій, щоб у всі хвилини життя я чув Твій таємничий голос і волав до Тебе, Всюдисущого:

Слава Тобі за продуманий збіг обставин;

Слава Тобі за благодатні передчуття;

Слава Тобі за вказівку таємного голосу;

Слава Тобі за одкровення уві сні і наяву;

Слава Тобі, що руйнуєш наші даремні задуми;

Слава Тобі, бо Ти стражданнями робиш нас тверезими від чаду пристрастей;

Слава Тобі, що рятівливо упокорюєш гординю серця;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 11

Через крижаний ланцюг століть я відчуваю тепло Твого Божественного дихання, чую струмуючу Кров. Ти вже близько, частина часу розсіялася. Я бачу Твій Хрест – він ради мене. Мій дух в праху перед Хрестом: тут торжествує Любов і Порятунок, тут не замовкає навіки хвала:

Алілуя!

ІКОС 11

Блаженний, хто скуштує вечерю в Царстві Твоєму, але Ти вже на землі залучив мене до цього блаженства. Скільки разів Ти простягав мені Божественною правицею Тіло і Кров Твою, і я, багатогрішний, приймав цю святиню і відчував Твою Любов, невимовну, надприродну:

Слава Тобі за незбагненну цілющу силу благодаті;

Слава Тобі, що спорудив Церкву Твою як тихий притулок для змученого світу;

Слава Тобі, що відроджуєш нас животворящими водами Хрещення;

Слава Тобі, бо Ти повертаєш тим, що каються, чистоту непорочних лілій;

Слава Тобі, невичерпна безодне прощення;

Слава Тобі за Чашу життя, за Хліб вічної радості;

Слава Тобі, що звів нас на небо;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 12

Я бачив багато разів віддзеркалення слави Твоєї на ликах усопших. Якою неземною красою і радістю світилися вони, якими легкими, нематеріальними були їх риси, це була вершина досягнутого щастя, спокою, мовчанням вони волали до Тебе. У час кончини моєї проясни і мою душу, що кличе:

Алілуя!

ІКОС 12

Що моя хвала перед Тобою?! Я не чув співу Херувимів, це доля високих душ, але я знаю, як хвалить Тебе природа. Я споглядав взимку, як в місячній безмовності вся земля, що вдягнулася в білу ризу, тихо молилася Тобі, сяючи діамантами снігу. Я бачив, як раділо Тобою світанкове сонце і хори птахів гриміли славу. Я чув, як таємничо про Тебе шумить ліс, співають вітри, дзюрчать води, як проповідують про Тебе хори світил своїм струнким рухом в нескінченному просторі. Що моя хвала?! Природа слухняна, а я – ні, поки живу, я бачу Любов Твою, хочу дякувати, молитися і закликати:

Слава Тобі, що показав нам світло;

Слава Тобі, що полюбив нас Любов’ю глибокою, безмірною, Божественною;

Слава Тобі, що осяяв нас світлом, сонмами ангелів і святих;

Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам Твоє Царство;

Слава Тобі, Духу Святий, Животворяще Сонце майбутнього віку;

Слава Тобі за все, о Трійце Божественна, Всеблага;

Слава Тобі, Боже, навіки!

КОНДАК 13

О Всевишня і Животворяща Трійце, прийми подяку за всі милості Твої і дай нам бути достойними, гідними Твоєї благодаті, щоби примноживши довірені нам таланти, ми ввійшли у вічну радість Господа нашого з переможною хвалою:

АЛІЛУЯ! АЛІЛУЯ! АЛІЛУЯ!

Цей кондак читається тричі, а потім – ікос 1 («Слабкою, безпорадною дитиною…») і кондак 1 («Нетлінний Царю віків…»).