Бенефіціари “зеленого тарифу”: як нардепи, їхні сім’ї та помічники заробляють на електриці

Хто з бізнесу і влади отримує найбільшу вигоду від “зеленого тарифу”, які компанії з ким пов’язані. Дослідження.СЕРЕДА, 6 ЛЮТОГО 2019, 14:00 – ОКСАНА СТАВНІЙЧУК, АНТОН КРИВКО

“Зелений” тариф — це спеціальна ціна, за якою купується енергія, вироблена з відновлюваних джерел енергії — гідроелектростанціями, сонячними, вітровими або біостанціями. 

Підприємства і домогосподарства, які виробляють електроенергію за “зеленим” тарифом, продають її в ринок значно дорожче, ніж традиційні виробники теплової або атомної енергетики.

Як це відбувається? Всю вироблену в країні електрику, в тому числі і дорогу “зелену”, скуповує так званий Оптовий ринок (державне підприємство “Енергоринок”). За різними тарифами — залежно від типу виробника. Та ж сама установа потім продає скуплену електрику енергопостачальним компаніям, які доставляють її населенню.

Тобто, рахунок, який сплачують кінцеві споживачі, включає також витрати на дорогу “зелену” електрику. Поки що її частка незначна, але зі збільшенням кількості підприємств, яким надається тариф, буде зростати і генерація більш дорогої енергії.

Для чого високі ціни для “зелених” запроваджувались? Для розвитку чистої енергетики і боротьби із змінами клімату. Проте це зіграло на руку вузькому колу підприємців і представників влади, які повною мірою скористалися пільгами, що діють останні10 років.

Автори дослідили всі компанії, які наразі отримують “зелений тариф” і знайшла серед їхніх кінцевих бенефіціарів чимало нардепів, членів їх родині  та помічників.

Хто сьогодні заробляє на “зеленій” енергетиці та у чиїх руках сконцентровані найбільші потужності?  

Довідково.  Сьогодні 2% виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку. Енергетична стратегія України передбачає досягнення частки відновлюваної енергетики на рівні 12% до 2025 року, до 2035 — на рівні 25%. “Зелений” тариф діятиме до 2030 року.

За даними від 28 вересня 2018 року 308 підприємств отримують “зелений” тариф: сонце — 201 компанія сумарно на 1096,36 МВт, вітер — 16 (522 МВт), вода — 63 (96,38 МВт), біомаса — 7 (43,8 МВт), біогаз — 21 ( 44,6 МВт). Загалом генерація “зелених” об’єктів трохи менша за потужність Хмельницької АЕС.

“Зелений” тариф — фіксовані нарахування за кожну кіловат-годину, в євро. Розмір тарифу: для сонячних електростанцій — 15-16,3 євроцента за кВт, для приватних осіб (потужність установки не повинна перевищувати 30 кВт) — 532,68 копійки за кВт.Вітрові електростанції: 10,2 євроцента за 100 кВт. Для приватних осіб — 342,44 копійки за кВт. Гідроелектростанції: 17,5, 14,0 і 10,5 євроцента за 100 кВт*год для мікро- , міні- та малих ГЕС відповідно. Наведені тарифи будуть діяти для всіх сонячних і вітрових електростанцій, які почнуть функціонувати до 31 грудня 2019 року.

Хто з народних депутатів

Напряму фірмами, які мають “зелений” тариф, володіють — тобто мають частку або є кінцевими бенефіціарами —  три народні депутати. У їхніх руках сконцентровано 16 компаній зі встановленою потужністю генерації 239 МВт.

Йдеться про Юлію Льовочкіну, “Опозиційний блок”, у якої з-поміж 60  підприємств, де вона є кінцевим бенефіціаром, 6 малих ГЕС загальною потужністю 29,82 МВт отримують “зелений” тариф.  Найбільшим підприємством є ТОВ “Гідроенергоінвест”, яке включає в себе 12 гідростанцій (15,85 МВт).

Географічно фірми зареєстровані у Києві, переважно на вулиці Васильківській. Бізнес-партнером Льовочкіної є бізнесмен Ігор Тинний, засновник та співвласник енергетичного холдингу “Гідроенергоінвест-Акванова”. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.