Біологічний факультет УжНУ став співорганізатором Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в українських Карпатах»

Біологічний факультет УжНУ став співорганізатором Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в українських Карпатах»

У четвер, 10 жовтня, відбулася Перша Всеукраїнська науково-практична конференція «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в українських Карпатах» у конференц-залі Мукачівської греко-католицької єпархії.

Організаторами заходу виступили: біологічний факультет Ужгородського національного університету, коаліційне об’єднання громадських організацій і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття», регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля», комісія з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії, Міжнародний природоохоронний та громадський Форум Східної Європи (координатор ГО «Інститут еколого-релігійних студій).

Благословив конференцію голова комісії з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії, Преосвященний Владика Мілан, Єпископ Мукачівський. Модератор заходу, доцент УжНУ Олег Лукша нагородив Владику Мілана відзнакою і званням «Почесний захисник природи і довкілля Закарпаття» від коаліційного об’єднання громадських організацій і науковців «Форуму екологічного порятунку Закарпаття» та регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля».

Декан біологічного факультету Ярослава Гасинець на відкритті конференції зазначила: «Сьогодні тут зібралося чимало людей, яким є небайдужою доля Боржавських полонин, і чиєю принциповою позицією є те, що вони  повинні залишитися у своєму первісному стані. Біологічний факультет УжНУ одним з перших висловив свою думку щодо цього питання на шпальтах ЗМІ та наукових конференціях. Мова йде про просування проекту забудови вітроелектростанцією (ВЕС) з 34-х вітряків на Боржавських полонинах, яке, за нашим твердженням, носитиме катастрофічний характер. Є чимало факторів, чому забудову вітряків допустити не можна. Передусім Боржавські полонини мають екостабілізуюче значення. Також нашими науковцями на Боржавських полонинах зафіксовано 31 вид судинних рослин, 26 видів тварин, які занесені до Червоної книги України, 96 видів, які охороняються різними міжнародними угодами та 7 біотопів внесених до регіонального червоного переліку. І це вже не говорячи про рекреаційне значення Боржавських полонин для туризму та спорту. Тому позиція нашого колективу залишається незмінною».

Науково-практична конференція «Збереження природи і рекреаційно-туристичний розвиток Боржавських полонин в українських Карпатах» складалась з двох пленарних засідань, де заслухано доповіді науковців біологічного факультету УжНУ та інших наукових організацій України та підведення підсумків у форматі круглого столу за участі запрошених посадовців  місцевих рад, представників туристичних організацій, експертів та громадських активістів. Також вже визначені теми наступних науково-практичних конференцій, які стосуватимуться проблем розвитку субрегіону Боржавських полонин. З доповідями «Проекти розвитку об’єктів і територій природно-заповідного фонду на гірських масивах Боржавських полонин» на конференції виступила завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук, професор Л. Фельбаба-Клушина, а доповідь кандидата біологічних наук, доцентаУжНУ О. Станкевич-Волосянчук була присвячена екосистемним послугам Полонини Боржава.

Учасники науково-практичної конференції наголошували, що цілісний гірський субрегіон Боржавських полонин за ландшафтно-рекреаційним потенціалом, за вигідним географічним розташуванням і протяжністю гірських хребтів (близько 50 км), за доступністю і кліматичними умовами, за характеристиками природної цінності і біорізноманіття, за винятковим значенням в якості символічного капіталу і візитівки Закарпаття – немає аналогів в українських Карпатах. Подібним за сукупним значенням характеристик у європейських Карпатах є географічний субрегіон Високі Татри у словацько-польському прикордонні. Саме тому бережливому і раціональному розвитку гірського субрегіону Боржавських полонин належить приділити особливу увагу з боку усіх прогресивних суспільних кіл Закарпаття і всієї України.

Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.