ЛИСТ ПРО НАМІРИ

Ми, розробники, організатори і учасники проекту «Адаптація місцевих громад до розширення національних парків Закарпаття спільними зусиллями Церков та громадських організацій», здійснюваного в 2019 році NABU і партнерськими організаціями України: Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС), Комісією з екології, мігрантів та туризму Римо-Католицької церкви в Україні, Турінфоцентром Закарпаття за співпраці з Нацпарками «Зачарований край», «Синевирський» та «Ужанський», за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини: представники НУО; лідери і представники територіальних громад; місцеве духовенство і активісти парафіяльних рад; вчені і експерти-екологи; співробітники екологічних та медійних підрозділів Церкви; представники місцевої інтелігенції та активісти громад Закарпаття.

за результатами робочих зустрічей, організаційних заходів та інших активностей, хочемо заявити наступне:

1. В першу чергу висловлюємо подяку МЗС Німеччини і Союзу охорони природи Німеччини за фінансову, наукову, організаційну та методичну підтримку проекту, спрямованого на адаптацію населення ПЗФ Закарпаття до нових умов природокористування і ширше – на сталий розвиток регіону;

2. Ми вважаємо, що захист природи в цілому і унікальних Карпатських лісових екосистем зокрема є однією з найгостріших проблем в Українських Карпатах як у соціальному, так і в цивільному аспекті. Захист лісових екосистем вимагає системних рішень як на місцевому, так і на всеукраїнському рівні, а також європейської підтримки з огляду на важливість екосистем для всієї Європи.

3. При цьому ми впевнені, що незалежно від масштабу зусиль, проведена просвітницька робота з мешканцями місцевих громад на територіях нацпарков і на прилеглих територіях є одним з найважливіших напрямків для захисту лісових екосистем регіону. І щоб мати максимальну ефективність така робота повинна враховувати також сталий розвиток сільських громад на основі екологічно-відповідальної поведінки.

4. Одночасно з цим, ми усвідомлюємо, що наш проект – лише початок тривалої і багатоетапної роботи зі зміни екологічної свідомості та культури місцевих жителів в поточних соціально-економічних умовах України.

Усвідомлюючи це, ми створюємо стійку мережу з прямих і дистанційних контактів між активістами місцевих громад, парафіяльними активістами, духовенством, науковцями, експертами та представниками неурядових громадських організацій. Ця мережа повинна функціонувати у взаємодії з церковними екологічними підрозділами, з місцевими державними адміністраціями та органами самоврядування (з перспективою налагодження стійкого і результативного діалогу з обласними та всеукраїнськими органами влади), з науковими інституціями, з місцевим бізнесом, а також з адміністраціями національних парків та іншими екологічними інституціями. Саме це дозволить не втрачати напрацьовані контакти і в майбутньому посильно вирішувати гострі екологічні проблеми регіону на засадах сталого розвитку, що мають на увазі раціональне використання і відтворення природних багатств і збереження екосистем та розвиток місцевих громад.

1. Тільки наша посильна, послідовна і поновлювана взаємодія на різних рівнях дозволить адаптувати місцевих жителів до нових умов природокористування на територіях нацпарків, паралельно вирішуючи гострі екологічні проблеми з урахуванням соціальних, культурних, освітніх, економічних і господарських потреб громад, що забезпечить їх системний і сталий розвиток в гармонії з оточуючою природою.

2. Таким чином, ми оголошуємо про заснування мережі взаємодії, заснованої на базі контактів електронної пошти (e-mail) організаторів проекту (ІЕРС і IRCEF) з організацією взаємодії в соціальних мережах. Ця мережа покликана підтримувати і накопичувати зв’язки в сфері екологічного просвітництва і екологічної культури, розвивати інформаційний обмін, а також сприяти актуалізації теми збереження навколишнього природного середовища і розробці спільними зусиллями проектів, спрямованих як на адаптацію місцевих громад, так і на інші аспекти захисту природи.

3. Накопичені досвід взаємодії і робочі ідеї, а також можливості наших учасників (ініціативних груп і місцевих спільнот) будуть запропоновані для цієї мережі, що є запорукою продовження нашої діяльності.

Ми виділяємо наступні пріоритети в продовженні роботи з адаптації місцевих громад до нових умов природокористування на території національних парків за сприяння Церкви, наукових установ, неурядових організацій та місцевих лідерів:

1. Така мережа є вкрай важливим механізмом розвитку зв’язків і обміну інформацією між розрізненими сільськими громадами, які нерідко знаходяться далеко один від одного, але мають спільні проблеми, вирішити які можна тільки спільними зусиллями.

2. Для поширення екологічних цінностей та вироблення навичок адаптації в першу чергу важливо працювати з місцевими дітьми і молоддю, так як вони найбільш відкриті новим ідеям. І саме через них найлегше достукатися до їхніх батьків, для яких дуже важливим є збереження чистого довкілля для майбутнього своїх дітей.

3. Взаємодія релігійних громад і НУО суттєво посилює просвітницький ефект проекту. Спільні заходи дають додатковий ефект завдяки взаємному посиленню авторитету Церкви і впливу еко-активістів. А сам факт їх співпраці є показовим прикладом громадянської згуртованості для сільського населення.

4. Місцеве населення потребує не тільки екологічної освіти, а й набуття практичних навичок екологічної життєдіяльності і, зокрема, захисту Карпатських лісових екосистем. Для ефективного досягнення екологічних цілей необхідні комплексні зміни способу життя людей.

5. Об’єднання інноваційних соціальних, економічних, господарських і екологічних методів стане ефективним методом для економічно депресивного Закарпаття. І тут особливе значення набувають ідеї сталого розвитку.

В ході спільної роботи ми виділили такі ключові проблеми з точки зору забезпечення адаптації місцевого населення до нових умов природокористування на територіях національних парків Закарпаття:

1. Проблема захисту карпатських лісів, насамперед браконьєрські рубки і обтяжена системною корупцією вимагає взаємодії і координації не тільки місцевих і українських, але і міжнародних суб’єктів впливу – наукових, екологічних, громадських організацій країн «які входять в ареал Карпатської гірської системи) для координації зусиль по їх порятунку на наднаціональному рівні.

2. Екологічна експертиза і ретельний контроль будівельних проектів в природоохоронних зонах Закарпаття. *Найбільш яскравий приклад: будівництво мегакурорту Свидовець та комплексу ВЕС на Боржавських полонинах.

3. Збір, зберігання і переробка сміття на всій території Закарпатської області, де немає жодного перероблювального заводу або навіть відповідно облаштованих місць зберігання відходів. Закарпаття гостро потребує організації повного циклу збору і переробки сміття, включаючи налагодження системи сортування відходів і будівництво спеціальних підприємств по переробці.

4. Виконання нового українського закону про сортування сміття, який вступив у дію від 1 січня 2018 року неможливо організувати без вирішення проблеми управління твердих побутових відходів і, що важливо саме для Закарпаття, їх централізованого збору та вивезення з природоохоронних територій.

5. Популяризація прикладних ідей і методів енергозбереження та енергоефективності, які з одного боку покликані зменшити експлуатацію природних ресурсів місцевим населенням, а з іншого боку оптимізувати загальне енергоспоживання в регіоні.

6. Розвиток зеленого туризму на принципах сталого розвитку, який неможливий без проведення широкомасштабних кампаній з підвищення екологічної культури туристів, а також без налагодження принципів екологічного господарювання і сервісу. Останнє вимагає залучення місцевого бізнесу в екологічні програми, сам (екологічний) бізнес потребує підтримки свого розвитку, а місцеве самоврядування потребує налаштування взаємодії з підприємцями.

Ці проблеми вимагають на нашу думку першорядних зусиль, на що і буде спрямована наша робота.

Бокотей Олександр., директор Інституту еколого-релігійних студій ( IERS)

  • Біланич Михайло., член Комісії з екології Мукачівської греко-католицької єпархії;
  • Куля Наталія, Інституту еколого-релігійних студій ( IERS)
  • Борис Тіхоміров, НАБУ

  • Марія Шетеля. Національний парк “Синевир”
  • Євген Гіга. Національний парк “Зачарований Край”
  •  Віктор Бучинський, менеджер НУО “КОЛЬОРОВІ БАКИ”, м.Берегово;
  • Олександр Маріковський – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та управління довкіллям,
  • Ігор Кривошеєв  – голова Комітету з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Ініціатор створення робочої групи з порятунку полонини “Боржава” (Українські Карпати) від промислового розвитку

  • Барбара Сімеонова, Журналіст інтернет видань, ” Карпатінфо”, “KÁRPÁTALJA.MA

  • Михайло Демян. Директор Синевирської середньої школи (с.Синевир, Міжгірський р-н)
  • Василь Ярема, Директор Негровецької середньої школи (Міжгірський р-н)
  • Борис Староста парох парафії в селі Негровець, (Міжгірський деканат), МГКЄ
  • Нірода Тетяна . НПП «Синевир»
  • Іван Сопко, сільський голова в Лозянське (Міжгірський р-н)
  • Геревич Олександр, ЗОЕНЦ (Ужгород)
  • Руслан Ткачук , Ректор Ісламського університету ДУМУ
  • Андрій Доніченко ГО “Паралельний світ” (Ужгород);
  • Олександр Коваль, Турінфоцентр ( https://tourinform.org.ua/ )
  • Христина Хланта, директор Колочавської загальноосвітньої школи (Міжгірський р-н)
  • Олена Чуп, Директор середньої школи Синевирської Поляни (Міжгірський р-н)
  • Ганна Малета. Директор Колочавської ЗОШ №2 (Міжгірський р-н)
  • Михайло Кий. Директор Колочавської ЗОШ №1 (Міжгірський р-н)
  • o. Олександр Пантлик Верховинський деканат МГКЄ . (Міжгірський р-н)
  • Отець Віктор Мица Парафія в селі Синевирська Поляна, Міжгірський Деканат, МГКЄ, (Міжгірський р-н)
  • о. Володимир Проданець , Декан Міжгірського благочиння, MGCE, (Міжгірський р-н)
  • Кобринський Дмитро . Громадська організація “Казковий дім”, (м. Берегово);
  • о. Андрій Копич ,   парафія с. Нижній Студений (Міжгірський р-н) ;
  • Юрій Тюх, заступник директора Національного парку Синевир
  • о. Василій Геличко православна парафія с. Колочава,
  • Римжа Віктор, “Project bureau Consulting”
  • Богдан Мотузенко, ІРЦЕФ
  • Олег Димитриев, НГО “Латориця”, м. Мукачево
  • Тимофєєва Ольга. Інститут післядипломної педагогічної освіти;
  • Іван Тимофеєв, NABU
  • о. Романович Роман, Бюро з питань екології УГКЦ,
  • о. Миколай Паканич, православна парафія с. Синевир, (Міжгірський р-н);
  • о. Іван Паканич, с. Синевир, с. Синевир, (Міжгірський р-н);
  • Владислав Юрош, НАБУ
  • Соломія Гордасевич, Лісотехнічна академія (Львів);
  • Олег Супруненко. ГО “Чистий Берег” (м. Берегово)
  • о.Ігор Бомбило, Православна парафія с.Слобода, Міжгірського р-ну
  • о.Віталій Шимон, Парафія МГКЄ, с.Лозянське

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.