Випробування Боржавськими полонинами: витримали не всі Протистояння за полонини

На минулому тижні суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. видала позивачу – громадській організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» – поки-що коротку резолютивну частину судового рішення іменем України: «Позов… до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА… – задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради… та на території Березниківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району… від 07 березня 2019 року…, виданий Департаментом – Товариству з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи».

Звісно, мова йде про територію одного з найцінніших і найбільших гірських природних об’єктів Українських Карпат – Боржавських полонин. До отримання невдовзі повного тексту рішення суду нині завчасно аналізувати правову сторону цієї резонансної справи. Зауважимо лише на виняткове суспільне і навіть безпекове значення рішення закарпатського суду. Адже з позицій грубих порушень чи ігнорування планувального, містобудівного, земельного, екологічного і природоохоронного законодавства та міжнародно-правових зобов’язань України, а з ними – нерідко і здорового глузду, проект ВЕС на Боржаві не має аналогів в новітній історії України.

Так само викривленими і спотвореними – аж до принизливих колоніальних підходів – виявились і економічні взаємини місцевих громад і крупного бізнесу: з перспективами довготривалого хижацького природокористування на Боржавських полонинах для зеленотарифного промислового виробництва електроенергії, з перекресленням розвитку природоохоронних територій, туризму і оздоровлення. Під дахом сумнівного протекціоністського тандему «регіональна влада – бізнес», непрозоро сформованого під прикриттям «сприяння інвестиціям» у формі Меморандуму «про співпрацю», підписаного колишнім губернатором Москалем Г.Г. ще у 2017 році. Реалізація цих намірів перекреслила б всі інші напрямки розвитку приполонинських громад 3-х районів Верховини – Свалявського, Воловецького і Міжгірського – не кажучи вже про десятки червонокнижних видів рослин і тварин, тисячі перелітних птахів, міжнародні, національні і регіональні екологічні коридори та мережі і витоки струмків, потічків і річок та багато інших загроз унікальній гірській природі Боржавських полонин. В безпосередньому сусідстві із планованою до забудови ВЕС знаходяться природні заказники, гірськолижні комплекси, проходять відомі туристичні маршрути і повітряні траси для польотів тисяч парапланеристів і дельтапланеристів.

Задля протидії цим підступним намірам і діям, що не тільки зачіпали інтереси громад і громадян Закарпаття і всієї України у збереженні автентичної Природи Карпат, але й принижували їх гідність, і виник стихійно та сформувався ще у 2018 році чи не найбільш потужний волонтерський громадянський екологічний рух за всю історію незалежної України під назвою «Врятуй Боржаву». Нині цей волонтерський за своєю сутністю екологічний і природоохронний  рух об’єднує уже до сотні громадських і десятки наукових організацій і установ в Україні, місцеві громади і асоціації органів місцевого самоврядування, прогресивних журналістів, тисячі спортсменів і просто любителів відпочинку, туризму і оздоровлення в Українських Карпатах. А коаліційне об’єднання громадських організацій і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття», що утворене у 2012 році на відвернення загрози масової забудови гірських річок малими ГЕС зеленотарифними «інвесторами» і яке представляють автори статті, відразу стало складовою частиною всеукраїнського громадянського руху «Врятуй Боржаву».

На стороні Добра барикади гідності і збереження Природи

Представники Закарпаття у всеукраїнському волонтерському русі «Врятуй Боржаву» дякують, перш за все, тим активним учасникам і організаціям з інших регіонів і міст України, як брали безпосередню участь у суддівському марафоні з оскарження протиправного висновку з оцінки впливу на довкілля (ОВД), виданого Закарпатською ОДА у березні 2019 року. Це молоді науковці і громадські активісти Юлія і  Катерина Борисенко (м. Київ) та Габріел Гуштан (м. Львів), що виступили в суді як треті особи на стороні позивача – ГО «Ноосфера». Їх знання, інтелект, принциповість, переконаність і віра у справедливість були найкращим доповненням до блискучих і аргументованих виступів у суді. Значний вклад у спільну перемогу здійснили й інші треті особи на стороні позивача: одна з найфаховіших неурядових організацій в Україні з практичного екологічного права – Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (м. Львів, правник Софія Шкутяк); Пилипецька сільська рада (голова Василь Готра); ГО «Довкілля Свалявщини» (правник Іван Машкаринець).

Переконливими, мужніми і вбивчими для «аргументів» опонентів виявились виступи чотирьох вчених з Києва і Львова Тараса Микітчака, Тимура Бедернічека, Андрія Бокотея і Власти Лої, які були допитані в окремому судовому засіданні в якості свідків.

Аргументовано, детально, об’єктивно і професійно письмово відповідали на інформаційні запити блискучого адвоката Наталії Майстренко та учасників судового провадження на стороні позивача такі відомі у своїх галузях профільні установи і організації України: Інститут екології Карпат НАН України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут географії НАН України, Інститут геофізики НАН України, Державний природознавчий музей НАН України, Західноукраїнське орнітологічне товариство, ГО «Українська природоохоронна група», біологічний факультет і керівництво Ужгородського національного університету, Національний  Ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України та багато інших наукових установ і організацій України.

З переконливою аргументацією і застереженнями до урядових структур України щодо збереження природи Боржавських полонин письмово звернулись Бюро Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування у Європі та відома представниця партій зелених у Європарламенті Ребекка Хармс, яка двічі приїздила на Закарпаття і у Київ на запрошення ужгородської ГО «Інститут еколого-релігійних студій» (керівник – еколог Олександр Бокотей) та нанесла візити у Мінекології та до колишнього Прем’єр-міністра Гройсмана В.Б.

Закарпатську частину судового фронту боротьби за збереження Боржавських полонин потужно представляли також ГО «Екосфера» (провідний експер –еколог Оксана Станкевич-Волосянчук), Асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття» – за чисте довкілля» (керівник Дрогобецький І.І., Полянський сільський голова, виконавчий директор Суран В.Г.), а також – відомі громадські активісти і захисники природи і довкілля та науковці: Ярослава Гасинець, Любов Фельбаба-Клушина і Роман Кіш з біологічного факультету УжНУ, Наталія Габчак з факультету туризму та міжнародних комунікацій УжНУ, Іван Ревтій, Максим Адаменко, Іштван Цап, Андрій Когут та багато інших громадських активістів. На особливу подяку заслуговує громада села Березники на Свалявщині, яка вже кілька років тому виступила категорично проти проекту ВЕС на Боржаві, а її активісти (Оксана Кікало, Михайло Варга, Михайло Кікало та багато інших) приїздили на всі судові засідання. З часом до протестного руху приєдналась і громада сусіднього села Керецьки, які разом утворили Керецьківську ОТГ (голова Мушка М.М.).            У лютому депутати новоствореної ОТГ прийняли на сесії звернення до ДАБІ з вимогою анулювати незаконно виданий дозвіл на будівництво ВЕС на Боржаві.

Найактивнішу позицію у захисті Боржавських полонин серед народних депутатів України від Закарпаття постійно проявляє Ігор Кривошеєв, який до того ж є членом профільного Комітету ВРУ з екологічної політики. Зокрема, Комітетом підтримана ініціатива по створенню Регіонального ландшафтного парку «Полонина Боржава» зі статусом природоохоронної території регіонального рівня і назвою, що є ідентична назві і локації об’єкта європейської Смарагдової мережі, котрий зухвало, в порушення низки законів тандем «колишня регіональна влада – бізнес» мав намір забудувати 34-ма гігантськими вітряками на вершинах полонинського хребта.

Низький уклін і вдячність за виражену чітку протестну позицію по Боржаві у безпрецедентному публічному зверненні до вірян греко-католиків і римо-католиків Закарпаття учасники волонтерського руху «Врятуй Боржаву» висловлюють єпископам Мілану Шашіку та Анталу Майнеку, які до того ж очолюють екологічні комісії своїх єпархій на Закарпатті.

Оперативними і об’єктивними репортажами для соціальних мереж і активною громадянською позицією постійно супроводжував судові процеси та їх підготовку громадський активіст, правозахисник і журналіст Віталій Грегор.

Нашу боротьбу за Боржавські полонини також об’єктивно, зацікавлено та професійно супроводжували такі закарпатські журналісти як Олена Мудра, Петро Гойс, Олег Диба, Тетяна Когутич, Станіслав Данко, Василь Ільницький, Василь Нитка та багато інших. Ми наперед повідомляємо, що всі їх публікації процитуємо у книзі «Врятувати Боржавські Полонини», підготовку до написання видання якої уже розпочали. Громадськість Закарпаття і всієї України мають право в усіх деталях довідатись про те, як проштовхували найбільш згубний техногенний та екологічно шкідливий проект за всю історію Закарпаття.

Уроки протистояння за Боржавські полонини

Громадянське суспільство і науковці та правозахисники – екологи України можуть і повинні об’єднувати свої зусилля у боротьбі зі спробами приниження гідності громад через ігнорування інтересів, обман і применшення загроз, шляхом порушень законів і запровадження колоніальної економіки хижацької експлуатації найцінніших природних ресурсів, а також для захисту та збереження нашого найбільшого багатства – богом даної Природи Карпат.  Приниження гідності громад, як показує зовсім недавня історія Революції Гідності, становить серйозну  загрозу для безпеки розвитку країни та регіону, особливо якщо таку загрозу створював тандем «колишня регіональна влада – бізнес», оскільки руйнується і так слабка довіра до державних інституцій в Україні та їх спроможності захистити інтереси людей і цінності ліберальної демократії, що їх декларує влада.

Вперше у судовій практиці України – з часу набуття європейського типу Законом «Про оцінку впливу на довкілля» чинності у 2017 році – суддею Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. винесено рішення, яким визнано незаконним та скасовано позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля, наданий уповноваженим органом регіональної державної влади. Це робить неможливим подальше просування сумнівного масштабного проекту будівництва ВЕС на унікальній природній території Боржавських полонин. Сміливе, неупереджене, об’єктивне і справедливе рішення, що увійде в історію! Втім воно ще має пройти і апеляційний суд у Львові.

Отже, боротьба громадськості і громад за збереження Природи Карпат продовжується, бо попереду не лише апеляційні суди, а й нові судові позови.

Так уже на квітень цього року по іншій справі – з оскарження ГО «Ноосфера» дозволу на будівництво ВЕС на Боржаві, виданого, за нашими доводами у суді, з порушеннями законів Державною архітектурно-будівельною інспекцією (ДАБІ) у м. Києві – призначено засідання апеляційного суду у Львові. З часу проводження цієї справи нинішньою центральною владою уже навіть ліквідоване саме ДАБІ як один з «найбільш корумпованих владних органів в Україні». Отже, наразі нам невідомо, хто представлятиме відповідача по справі в апеляційному суді.

Готуються судові позови і по інших етапах просування проекту ВЕС на Боржавських полонинах з порушеннями чинних законів. Зокрема, йдеться про незаконні, на наш погляд, розпорядження колишніх голів Воловецької і Свалявської РДА, якими ще у 2017 році були надані дозволи та затверджені детальні плани територій під будівництво ВЕС, що стало першим кроком у намірах підступного знищення Боржавських полонин. Навіть ОДА у 2019 році офіційно визнала незаконність цих розпоряджень голів РДА. А віднедавна цією справою займається Закарпатське обласне управління Національної поліції за результатами журналістського розслідування представника Закарпаття у всеукраїнському екологічному русі «Врятуй Боржаву».

На черзі громадська експертиза та імовірний позов і до обласної структури Держгеокадастру, рішеннями і діями якої десятки гектарів високогірних і цінних полонинських угідь «плямами» під кожний вітряк і одним розчерком пера раптом «змінили» своє функціональне призначення під цілі промислового виробництва електроенергії та були передані забудовнику в оренду.

Як бачимо, випробування Боржавськими полонинами витримали далеко не всі чиновники структур державної влади, а подекуди – і посадовці окремих місцевих рад.

Громадськістю, у тому числі і нами, як співкоординаторами коаліції «Форум екологічного порятунку Закарпаття», неодноразово публічно пропонували як забудовнику, так і обласній владі, обрати для масштабного проекту ВЕС іншу локацію на Закарпатті – на передгірних або навіть на рівнинних територіях, де екологічні і ландшафтно-рекреаційні втрати і загрози не були б такими катастрофічними для природи і громад нашого краю.

Ця пропозиція все ще залишається в силі. І ми готові навіть безкоштовно взяти участь у пошуку, дослідженнях і обгрунтуваннях такої нової локації для ВЕС.

З нинішнім же варіантом  проекту ВЕС на Боржавських полонинах ніколи не погодиться потужний всеукраїнський екологічний і природоохоронний волонтерський рух «Врятуй Боржаву», частиною якого стали уже тисячі закарпатців.

Олег Лукша,

Оксана Станкевич-Волосянчук,

співголови коаліційного об’єднання ГО

і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття»

Опубліковано у News

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.