Як руйнування природи людиною сприяло пандемії COVID-19


Спричинена коронавірусом хвороба COVID-19 є показовим прикладом того, як вплив людини на осередки життя диких тварин сприяє поширенню інфекційних захворювань.

Після того, як новий коронавірус наприкінці грудня 2019 року почав поширюватися у китайському мегаполісі Ухані, на виникнення перших теорій змови не довелося довго чекати. Одна з них твердила, що вірус начебто розробили у тамтешній лабораторії. Натомість науковці сходяться на думці, що ми маємо справу з зоонозом, тобто хворобою, яка передалася людині від тварин. Найбільш імовірно, що коронавірус SARS-CoV-2 походить від кажана, котрий інфікував іншого ссавця, від якого заразилися вже люди.

Утім, хоча SARS-CoV-2 напевно не походить з якоїсь лабораторії, людина зіграла у появі цієї пандемії не останню роль. Втручання у природу, скорочення кількості живих видів і руйнування екосистем роблять передачу таких вірусів набагато ймовірнішою. Це підтверджує нове масштабне дослідження, проведене науковцями з Австралії та США.

Так, останнім часом спалахи нових інфекційних хвороб суттєво почастішали. З 1980-х років їхня кількість потроювалася кожні десять років. Понад дві третини цих хвороб походять від тварин. З них 70 відсотків – від диких тварин. Чимало хвороб, про які ми багато чули за цей час – вірус Ебола, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), свинячий і пташиний грип, – є зоонозами.

Крім того, SARS-CoV-2 та викликана ним хвороба COVID-19 продемонстрували, що у глобальному та тісно пов’язаному сучасному світі спалахи інфекційних хвороб швидко можуть переростати в пандемії. Багато людей були шоковані тим, наскільки швидко COVID-19 поширився усім світом. Але при цьому науковці вже давно застерігали від подібних пандемій.

Порушуючи екосистеми, ми створили передумови для того, аби віруси передавалися від тварин до людей, зазначає еколог і заступник керівника німецького Дослідницького інституту “Стала Європа” Йоахім Шпанґенберґ (Joachim Spangenberg). “Не тварини, а ми створюємо цю ситуацію”, – наголошує він у розмові з DW.

Вирубування лісів і розбалансування екосистем

Люди все більше вдираються в осередки життя диких тварин, вирубують ліси для розведення худоби, влаштовують полювання та добувають ресурси. Це випускає в широкий світ збудників хвороби, які, як правило, ніколи не полишають звичні для них осередки та тварин. “Ми опиняємося все ближче до диких тварин і через це контактуємо з цими вірусами”, – зауважує професор вірусології Техаського університету Ян Сянь.

“Зростання густоти населення та все більше втручання у природні осередки життя тварин – не лише з боку людей, але і свійських тварин – збільшує ризик інфікування”, – додає Девід Хейман, який досліджує інфекційні хвороби та способи їх передачі в Університеті Мессі у Новій Зеландії. При цьому руйнування екосистем не лише збільшує вірогідність інфікування. Воно також впливає на те, скільки вірусів живе у дикій природі та як вони поводяться, додає науковець.

Протягом останнього століття вирубали близько половини всіх тропічних дощових лісів, у яких живуть приблизно дві третини всіх біологічних видів на Землі. Такі масштабні втрати середовищ існування мають наслідки для усієї екосистеми, зокрема і “тих її частин, про які ми так охоче забуваємо, – інфекцій”, говорить Хейман.

Науковці дійшли висновку, що коли зникають тварини на верхівці харчового ланцюга, то тварини нижчих ланок, наприклад, пацюки та миші, схильні за певних обставин займати їхні місця проживання. А саме ці тварини несуть із собою більше за інших збудників хвороб. “Має значення не лише те, скільки видів живуть в екосистемі, але також і те, які саме це види”, – зазначає Аліс Латін з Товариства охорони дикої природи.

“Кожен вид має свою роль в екосистемі, й іноді достатньо замінити лише один вид іншим, щоб спричинити велетенські наслідки для ризику інфікування. І ми не завжди можемо це передбачити”, – заявила вона.

Зміни в середовищах проживання можуть змушувати переселятися диких тварин разом з їхніми збудниками хвороб – причому й у ті райони, де живуть люди. Латін наводить приклад вірусу Ніпах, який спричинив спалах хвороби в Малайзії у кінці 1990-х років. Вирубування дерев змусило тоді криланів залишити ліси, де вони жили, і переселитися у мангові дерева, що росли на території ферм, де розводили свиней. Кажани часто переносять збудників хвороб, на які вони самі не хворіють. Того разу вони своїми випорожненнями та слиною заразили свиней, а ті вже інфікували працівників ферм.

Існують і докази того, що розбалансування екосистем збільшує ризик появи нових шляхів передачі хвороб. За словами німецького дослідника Шпанґенберґа, саме через це настільки важливим є підхід “Єдиної охорони здоров’я”. Він заснований на ідеї, що все пов’язано з усім – і здоров’я тварин, і екосистема, і людина. Як тільки один з елементів виходить зі збалансованого стану, те саме відбувається і з іншими.

Торгівля дикими тваринами

Так звані “мокрі” ринки, де продають тварин, які або ще живі, або яких тільки-но забили, є додатковими розсадниками інфекційних хвороб. Науковці вважають, що коронавірус SARS-CoV-2 з високою імовірністю походить з одного з таких ринків у китайському Ухані.

Клітки з набитими в них хворими тваринами з багатьох причин є “ідеальним середовищем” для розмноження збудників хвороб, говорить Шпанґенберґ, а також “найшвидшим шляхом передачі хвороби від одного виду до іншого”. Тому багато науковців, включно з Шпанґенберґом, переконані, що у світі потрібно запровадити жорсткі вимоги, які б регулювали ринки, де торгують живими тваринами.

А секретарка Конвенції ООН з біологічного розмаїття Елізабет Марума Мрема взагалі вимагає заборонити ринки диких тварин в усьому світі. При цьому вона зауважує, що мільйони людей, передусім у регіонах з низьким рівнем доходів, залежать від продуктів харчування та виручки, які їм забезпечують ці ринки.

І тому, пояснює Хейман, настільки складно знайти заходи, які би запобігли поширенню хвороб. Експлуатація тварин – це лише одна з проблем. “Бідність, наявність роботи, ставлення до людей у віддалених областях, а також спосіб, у який люди поводяться з харчовими продуктами” – все це, за словами Хеймана, створює умови для передачі інфекцій.

Доведеться щось змінювати і в економіці, певна Латін: “Адже втрати від появи хвороб та передачі їх дикими тваринами набагато вищі за економічний зиск від експлуатації довкілля”. “Ми належимо до природи, ми – частина екосистем, у яких наше здоров’я залежить від здоров’я диких і свійських тварин, а також від стану довкілля. Ми повинні знайти кращий шлях безпечно жити поряд одне з одним”, – закликає Латін.

Джерело: DW
https://ecoburougcc.org.ua/index.php/ekologija-zhittja/chi-znaete-vi/5164-yak-ruinuvannia-pryrody-liudynoiu-spryialo-pandemii-covid-19?fbclid=IwAR11zy7ng0xp3CmZSwPXpUJzQF1nuyQlYUgt5jkZYffkOY1FNaNrwXV8JFA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.